
Трамп хоче Гренландію: 4 сценарії, як може розгортатися ця сага
Впродовж останніх тижнів новообраний президент США Дональд Трамп продемонстрував новий жвавий інтерес до взяття під контроль Гренландії, найбільшого острову на Землі і величезної арктичної автономної території, що належить Данії. Раніше у 2019 році під час свого першого терміну на посаді президента, він вже висловлював наміри купити Гренландію. Але цього разу він пішов далі, не виключивши використання економічної чи військової сили для встановлення контролю над островом. Данські та європейські політики відкинули такі ідеї, заявивши, що Гренландія не продається, а її територіальні цілісність має зберегтися. То як надалі може розгортатися ця незвичайна ситуація, коли два натівських союзники сперечаються щодо величезної території, на 80% вкритої кригою, під якою сховані так само величезні багатства корисних копалин? І як прагнення до незалежності 56 тисяч жителів Гренландії, якою Данія володіє понад 300 років, може вплинути на перебіг подій?

Гренландія голосує за незалежність і шукає тісніших зв'язків зі США
У Гренландії існує загальний консенсус щодо того, що незалежність колись таки буде. Як і щодо того, що у разі, як Гренландія проголосує за незалежність, Данія погодиться і ратифікує це рішення. Однак дуже малоймовірно, що Гренландія проголосує за незалежність, якщо її жителі не отримують гарантій збереження тих субсидій, які вони отримують від Данії у медичній та соціальній сферах. "Прем'єр Гренландії може грізно виглядати, але коли йтиметься про оголошення референдуму, йому варто мати напоготові щось для збереження економіки та добробуту Гренландії", - каже Ульрік Гад, старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних відносин. Одним із можливих варіантів може бути вільна асоціація – щось на кшталт того, що США нині мають із тихоокеанськими острівними державами - Маршалловими островами, Мікронезією та Палау. Раніше Данія була проти такого розвитку подій щодо Гренландії, так само як і щодо Фарерських островів. Але, як каже доктор Гад, нинішній данський прем'єр Метте Фредріксен налаштована вже не так категорично. "Розуміння данцями історичного досвіду Гренландії є набагато кращим, ніж 20 років тому", - каже науковець, додаючи, що Данія визнає свою колоніальну відповідальність. Теперішні дискусії "можуть переконати (Фредріксен) сказати: краще, щоб Данія зберегла вплив на Арктику, залишила зв'язок з Гренландією, хоч би і слабший", додає науковець. Але навіть якщо Гренландії вдасться позбутися Данії, події останніх років показали, що їй не вдасться позбутися США. Власне, після завершення Другої світової, коли американці стали контролювати острів, вони нікуди й не зникали. І жителі острова знають, що це життєво важливо для їхньої безпеки. Угода 1951 року затвердила данський суверенітет над островом, але дала американцям усе, що вони хотіли. Як каже доктор Гад, офіційні представники Гренландії підтримували контакт із двома останнім американськими адміністраціями: "Зараз вони знають, що США ніколи не піде".

Чи справді Україна пропонує чоловікам за кордоном бронювання і роботу в обмін на повернення
Уряд розробляє можливість працевлаштування українських чоловіків з-за кордону на критичних підприємствах в Україні з бронюванням. Це - частина робочої концепції новоствореного міністерства національної єдності, яке місяць тому очолив віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов. Презентація концепції відбулася у Варшаві 8 січня. У її рамках пропонують проєкт рекрутингового центру, який "сприятиме забезпеченню працівниками українських підприємств ОПК, енергетики та інших пріоритетних галузей". За словами Чернишова, деяким індустріям в Україні бракує фахівців, "як повітря". Тих чоловіків, які не готові служити, але хочуть бути корисними державі, будуть заохочувати працювати в Україні. Уряд очікує, що українські чоловіки призовного віку за кордоном за допомогою майбутніх центрів з пошуку вакансій зможуть проходити співбесіди дистанційно - і так само не в Україні дізнатися про рішення роботодавця щодо їхнього працевлаштування. Однак усе це залишається на папері, адже робочу концепцію міністерства єдності ще мають затвердити. Тож як і коли запрацює ця ініціатива, невідомо. На питання, чи означає це, що оцінюючи мобілізаційний потенціал держави, українська влада більше не розраховує на чоловіків призовного віку, які зараз перебувають за кордоном, Чернишов заперечив. Він заявив, що чоловіки в цей момент "мають захистити Україну".

Трамп готує зустріч з Путіним. У Кремлі кажуть, що не проти
Обраний президент США Дональд Трамп заявив, що триває підготовка його зустрічі з Володимиром Путіним. "Він хоче зустрітися, і ми готуємось", - сказав Трамп журналістам перед зустріччю з губернаторами-республіканцями у своїй резиденції в Мар-а-Лаго у Флориді. "Путін хоче зустрітися, він заявляв про це навіть публічно, і ми повинні покласти край цій війні", - додав Дональд Трамп. При цьому дату такої зустрічі він не назвав, зазначає Reuters. Трамп раніше допускав, що переговори з Путіним можуть відбутися протягом шести місяців після його вступу на посаду.